Зорями всіяне небо,мов квітами,
А місяченько,як той садівник
Пестить,леліє,слова мовить ніжні
Тихо-тихенько кожній із них.
Зіроньки слухають,як зачаровані,
Не втомлюються вічно в танці кружлять,
Сяють-виблискують,неначе золото.
В серці теж квітне хай зоряний сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608519
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський