[b]Чи варто палити мости,
По яким у далеке,
Полодке, щемливе минуле
Зміїться коброю путь?
По яким вже не пройдеш.
Бо нікуди вони не ведуть.
Не зігріє попіл
Спалених почуттів
І думок.
Душі, які хоча б раз
Колись злилися,
Не розділити ніколи.
Без того, щоб їх не убить.
Вулкан не загасиш.
Ніагару не спинить.
Облишмо.
Вони своєю, окремою,
Третьою долею живуть.
Сильні за собою
Не палять мостів.
Вони їм
ще більше
Сил додають.
Осяяні, очищені,
Пізньої осені, або навесні
Пройдемо по ним
Ще не раз.
Уві сні.
[/b]
21.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608508
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.09.2015
автор: Святослав_