Ти втомився від попси та безколірних душ
які малюють веселку фарбами з лайна
які співають про любов
а їх обличчя байдужі
Начебто і люди
а насправді стіна
Ти виколупуєш з-під нігтів чорний гламур
Ти встромляв їх учора в декольте модних дам
а сьогодні блюєш і хрипиш „мон амур”
Начебто і мир
а насправді війна
Тебе нудить від ТВ і політичних промов
серіалів
ток-шоу
дурнуватих „зірок”
Якби був кулемет – йому б роботу знайшов
Начебто побіг
а зробив лише крок
Серед виродків
повій
і бізнесових акул
ти мандруєш як останній божевільний шаман
Вони мали у дупі сотні тисяч культур
Начебто і мертвий
та живий від ран
Це як ховатися від Бога в монастирських садах
Як лишати сліди на цнотливих снігах
Як нести на базар останні слова
Начебто і віриш
а скривились вуста
І щоночі до тебе приходить вона
Дарує тобі щастя і п’є твою кров
А на ранок вікно
ніж
і вода
Начебто і цілий
а насправді як шов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608268
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Валентин Терлецький