Він зумів подарувати щастя,
Він кохав так щиро як і ти,
Ви разом долали всі нещастя
І кохання вміли берегти.
Незабутнім будуть ті моменти,
Ті обійми, поцілунки мрій
Вище неба ви хотіли полетіти
Ти гадала: "він назавжди мій".
Та не склались долі воєдино:
Все частіше болю завдавав
Те, що було мило та чарівно
В одну мить він просто зруйнував.
Ти страждала довгими ночами,
Не могла отямитись ніяк,
Проводжала спогади сльозами
Та не знала жити тепер як.
Коли відчай полонив всю душу,
Раптом ні звідкіль узявся він
Що підтримав,повернув на сушу
З океану вщент розбитих мрій.
Непомітно промайнула іскра
Та жевріє досі поміж них,
А в серцях обох заграла ліра,
Що оспівує закоханих.
Почуття дурманити їх стали
Часом у образи поринали
Та наодинці вони б не існували,
Тому одразу всі образи пробачали.
Вже навчені з минулого історій,
Пізнавши гіркоту дурних надій,
Разом пройдуть чимало випробовувань
Та все ж зуміють щастя зберегти.Амінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2015
автор: Self Destruction