Допоки чахне день, шукаю твої очі,
Бо в кожнім шелесті вчуваються слова
Що кидав, як зерно і сіяв їх щоночі.
Давно вже проросло...навіть пройшли жнива.
Допоки чахне день, згрібаю в руки попіл -
Від тих твоїх троянд червоних пелюстки
Зотліли та й лежать...отож бо маю клопіт,
Щодня дивитися, терзаючи рядки.
Допоки чахне день,в душі шкребеться тихо,
Залізло щось туди і тужно скімлить знов.
Чи радощів луна, чи безпричинне лихо,
Чи клята, Боже!..
без взаємності,
любов?..
Вересень 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2015
автор: Ліна Ланська