Українець й росіянин,
То є два сини й брати.
Ані Гітлер, ані турок,
Разом їх не перемогли.
Одного разу посварились,
Ні за що обидва сини.
Дуже сильно обізлились,
Й почали мстити вони.
Москалів б’ють українці,
Росіяни же ж хохлів.
Дивуються і турки й німці,
На таку війну синів.
Тільки хочуть помиритись,
То один із двох братів,
Знайде причину посваритись,
І дивується весь світ.
Чому не можна мирно жити?
Чи нема вже вороття?
Чом не гуляти разом й пити?
Дивуюся цьому і я.
Навіщо ця тупа війна?
Тупа війна і більш нічого.
Аж серце кров’ю облива,
На аркуш рветься сумне слово…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607686
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Romantic