По-справжньому тепле літо минуло вчорашнім днем
Зів'яли червоні квіти згоріли яскравим вогнем
Свіча на столі зітхає посланниця світла в пітьму
Голівоньку нахиляє даруючи людям п'ятьму
Сік виноградний в намисті жінка ногами жне
Віконця фіраночки чисті колір лише трохи "не"
Вигорів мабуть на сонці піковим гаслом в обід
Свіча на столі сумує до ночі у ніч гайне
Востаннє а може вперше слова білим воском лід
Очей невимовно синіх небесних очей осяйних
По-справжньому ніжно мовно торкнеться залишив слід
Осені чайна троянда пелюстками до лиця
Притулиться скоро впаде королева зробила хід..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2015
автор: Ольга Ратинська