Этот, с ласковыми глазами,
что светлее медовых сот,
ничего обо мне не знает…
но лишь этот меня спасёт
от ненужного суесловья,
повседневности тяжких пут…
Он один в меня верит, словно
вместе соли мы съели пуд…
Никогда ни о чём не спросит,
клятвы в верности – не про нас …
но лишь этот меня не бросит,
не осудит и не предаст.
[b]Эльвира Юрасова, стихиру[/b]
http://www.stihi.ru/2005/06/27-909
************
Цей, із лагідними словами,
Що тепліші за стиглий мед,
Хоч нічого нема між нами,
Та на себе усе прийме:
Непотрібності марнослів’я,
Сірих буднів нальоту бруд.
Він – такий же, як я, він вірить,
Наче солі ми з’їли пуд…
Він не стане стріляти в спину,
Клятви в вірності – не про нас…
Та лиш він мене – не покине,
Не засудить і не продасть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2015
автор: Monro_3oktober