Зачиненнi дверi в зачиненних вiкнах
Зачиненний вiтер помирає на стінах, зачиненний місяць у череві ночі
Лише зірки блукають й регочуть
Дико сміються і ніжно цілують, очі зачиненні в мареві ночі.
Очі брунатні , зачиненні в сні.
Вії лиш вільно тремтять в забутті
Зірки лукаві тебе обіймають
Ковдру то стягують, то підтикають
Танки виводять на спині легенько
Грають у піжмурки в кімнаті тихенько
Зачиненне серце в зачиненнім дусі
Вії тримтять в напівсонному русі
Зірки у натовпі тебе колишуть.
Сни навівають
Кришуть і кришуть, пил золотий у кавові очі
В чоло цілують і тихенько регочуть.
Пасма розчісують і знов заплітають, заплутують в марево і тихенько гойдають....
Знову сміються і в очі цілують.
Втомленні сплять на жилавих долонях
Втомленне сонце малюють на скронях
Знов із тобою всю ніч провели
Знову , паскудні, від мене втікли...
Небо порожнє..синє і чорне.
Дихає свіжістю, але так сумно сум навіває..
Відпочиває?
Відпочиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607136
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.09.2015
автор: sofjadamenko