І плакав день. І пошепки молився.
Ти грав мені Шопена і крав сніг
В напівзими, де вечір притулився
Неначе цуценятонько до ніг.
І плакав день. І простягнув долоню,
Жебракував на старому мості.
Хтось зверху ще писав поправку в долю,
А хтось вмирав тихенько на хресті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2015
автор: Джаннет Даклін