До солдата

Солдате!  Мій  захиснику  відважний!
Так  хочеться  подякувать  тобі,  
Що  ти,  в  цей  час  тяжкий  і  стра́шний
Не  залишив  країну  у  біді.

Хай  як  там  тяжко  не  буває  в  бою́,
Тримайся  сам  і  побратимів  ти  тримай.
Моя  душа  завжди  з  тобою,  
І  за́вжди  буде  –  так  і  знай.

І  що  б  не  сталось  –  не  здавайся.
Я  вірю  в  тебе:  ти  герой.
Згадай  сімʹю,  та  підіймайся.  
І  памʹятай,  що  Бог  завжди  з  тобой.

Я  бачу  мирне  небо  над  собою,
І  цим  завдячую  цілком  тобі.
Солдате,  друже,  мій  Герою,
Ти  спокій  забезпечуєш  мені.

І  я  ніколи  не  забуду  цього.
Моє  серденько,  зовсім  ще  дитяче,
Переживає  все  за  тебе,  і  від  того
Сумує,  іноді  ще  й  навіть  плаче.

Бо  знає:  надзвичайно  тяжко  
Знаходитися  там,  у  пеклі  тім.
Коли  далеко  твої  рідні  –  дуже  важко,  
І  згадується  щохвилини  рідний  дім.

Ти  не  повинен  помирати,
Додому  повертайся  ти  живим.
Чекають  там  на  тебе  батько  й  мати,
Та  й,  впевнена  я,  тисячі  родин.

Найбільше  хочу,  щоб  живими  
Ти  повернувся  й  друзі  всі  твої;
І  незалежність  України
Ви  разом  з  ними  здобули!

Я  вірю:  буде  мир  і  буде  щастя,
Скінчиться  жах,  що  нас  лякає  нині,
І  з  гордістю  ми  зможемо  сказати:
Героям  слава!  Слава  Україні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606721
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.09.2015
автор: Viktoriya4