[i]День якось знітився, потух
Під зливами осінніми.
Спадає ніч на мокрий брук
І обростає тінями.
Твій дім, задивлений у сквер,
Балкон з каріатидами,
Зашерхлі сутінки портьєр.
В кімнаті хтось ледь видимий
Легенько зі щоки сльозу
Змахнув рукою кволою…
А з вікон тихо ллється сум,
Озвучений віолою...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2015
автор: alfa