Чому я плачу і сміюсь?
Чому душу розриває?
Хоча я ніби не журюсь
Так погано не буває.
Божевілля у дрібницях...
І пуста кімната цілий світ.
І нічого нового в зіницях
За всі миті й безлічі літ.
І моє життя пуста кімната.
Всі вийшли й винесли усе.
Дивно, не хочу знову сонату,
Що заново поверне старе нове.
От не хочу нічого такого, сенсу нема,
Не змінить нічого білий аркуш паперу,
Немає різниці, старі знайомі чи дія нова,
Нові історії все під ту ж стару фонеру...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604678
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2015
автор: Rocusan