Стомилася Травичка зеленіти,
Стелитись ковдрочкою у дворі,
Тварин, птахів та нас, людей, терпіти
І, звісно, догоджати дітворі.
Стомилася, пожухла, пожовтіла,
Поникла головою до землі,
Їй для життя не вистачає сили,
Перепочинок у далекім сні.
Десь там, під срібно-білим покривалом,
В зимову пору, у Різдвяний час
Спокійно в тиші набереться сили,
Щоб навесні зазеленіть для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604592
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2015
автор: Батьківна