Це тільки лиш вірші?...
...................................
Чи досить в них потуги?
Чи вистарчить душі,
щоб забриніли струни?
...................................
І зашумів над ставом очерет,
ховаючи між стебел днів сувої...
На них життя, мов замальовки долі...
А він лише простий собі поет...
А он де ліс... Великий і столітній...
Нащадок Нестора, літописів старих...
Він пише їх смолою із живиці
на стовбурах папірусів живих...
....................................
І очерет у простоті покори,
бо у любові плекана душа!
Вклонився, випроставши плечі...
Хоч очерет - та Божі два крила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604326
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2015
автор: Іванюк Ірина