Не треба отак –
різати простір лезом…
А далі – складати його у дешеві конверти…
Де губи світанками пахнуть жагуче ( о, крейзі!..)
Бо це береги –
вже занадто шалено відверті…
Не треба отак…
На вістрі чужих насмішок
згоріти на дим… на попіл… на прах… а далі
іти берегами самотніх бродячих кішок…
Бо то береги –
вже занадто терпкої печалі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2015
автор: гостя