Минають дні, минають ночі,
Сумує серденько моє.
Побачити так хочуть очі
Блакитне небо це твоє.
Що заховалось на обличчі
У розрізі очах твоїх.
І вабить мене завжди й вічно
Те небо, що поклав до ніг
Моїх, моїх поклав назавжди,
Аби я берегла його.
Від щирої такої фальші
Я вбережу, а ти мого
Серденька зацілуй до скону,
Аби горіло й берегло.
Кохання наше, мов ікону,
Яке назавжди ожило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2015
автор: Olesia Bellamy