Де твій час, що погас,
Й перевівся у тлінь?
Вже твій вогник погас,
А твій образ – лиш тінь...
Так раптово до неба
Ти на крилах злетів.
Тішусь так, що у тебе
Вже не буде терпінь…
Де твій шлях, що у вітрах
Перевіяний, спілий?
Добре те, щохоч у снах
Я знайду тебе милий…
Де твій рух, що ущух
Припинився і спить?
Все життя твоє – круг
Повторялися миті…
Де твій спів, що горів
Й розливався рікою?
Твого образу тінь
Вічно буде зі мною…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2015
автор: Мілена Ділан