СПОМИН

Рідненька  Ти  моя!  
.
Я  з  великою  тугою  в  серці  зустрічаю  ці  свята.  Згадую  з  яким  старанням  і  з  Божим  благословенням  ти  зустрічала  шуткову  неділю  і  Великодні  свята.  З  якою  радістю  Ти  доторкувалась  до  моєї  голови  шуткою  з  словами  "шутка  б'є,  я  не  б'ю,  від  нині  за  тиждень  Великдень".
.
Присвячую  Тобі  ці  скромні  рядки.
.
Підходять  свята,  радість  у  людей,
Всі  у  турботах,  в  біготні  святковій,
А  в  мене  біль  і  туга  кожен  день,
І  в  пам'яті  лишився  тільки  спомин.
.
-  Володінька!  Підходять  вже  свята,
Бог  кличе  всіх!  Очистіть,  люди,  душу!
До  сповіді  й  причастя  я  спішу,
В  своїх  гріхах  покаятися  мушу.
.
Дивись,  верба  почала  вся  цвісти,
Вже  зовсім  близько  шуткова  неділя,
А  перед  святом  до  померлих  треба  йти,
Могилочки  прибрати  й  все  довкілля.
.
Тебе  я  прошу,  відпечатай  молитви,
В  садочку  я  роздам,  хай  вивчать  люди,
Хай  моляться  до  Бога,  як  завжди,
І  у  капличці  ця  молитва  буде.
.
І  в  спомині  проноситься  все  це  -
Твої  з  цікавим  блиском  милі  очі.
Ти  так  любила  ці  святі  слова,
"Що  шутка  б'є",  -  слова  такі  пророчі.
.
Ще  тиждень,  і  Великдень  вже  прийде,
Із  розмаїттям  писанок  прекрасних,
З  посвяченням  в  усіх  святих  церквах,
У  кошичках  з  свічок,  ковбас,  і  пасок.
.
Уже  не  вчую  я  Твої  святі  слова:
"Володінька!  Христос  воскрес!  Він  з  нами!".
Тебе  давно  зі  мною  вже  нема,
Але  не  знаю  чи  пройде  ця  біль  з  роками.
.
Навіки  твій  Володя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603003
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.08.2015
автор: DVI