Зірковий спомин

Мені  сім  літ,у  мене  -  власна  зірка,
така  моя  у  сховищі  світил,
що  хочеться  узять  до  рук  ганчірку
і  витерти  її  космічний  пил,
босоніж  зорепадами  пробігтись,
де  хтось  там  долі  зорями  снує,
і  наче  в  люстро  -  в  зірку  подивитись
й  побачить  відображення  своє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603001
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.08.2015
автор: Любов Матузок