Дикий винограде, не дивись у воду,
Там калини грона вигойдують вроду.
Їх мрійливе плесо у нотах мінору
Бриском напуває у серпневу пору.
В тебе — кислий погляд, а гіркий — в калини.
Вона — соромлива, говіркий ти, сину.
Твої сині очі згублять зелененькі,
Засохнуть в розлуці вуста червоненькі.
Доторкнись до неї всією душею —
Наречеш до віку "любкою своєю".
Забурлить в душі ігристіть доброго вина
Калиново-виноградного — пий його до дна!.. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602971
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2015
автор: Lana P.