Діти-сироти.І при батьках живих.
Скільки їх таких?Ніхто не знає.
Чужі виховують,турбуються про них,
А ті,що народили,десь блукають
По закордонах,а то й поруч,тут,
У пошуках примарного багатства
Та кращого життя.А чи знайдуть,
Покинувши дітей,добро і щастя?
Минуть літа.Постаріють вони,
Совість прокинеться колись та буде пізно,
Інших вважатимуть покинуті сини
Та доньки рідними,а не батьків-гульвісів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602249
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський