Ми – вже не ті…

Прийми  вітання,  мій  народе  вільний,
Низький  уклін  за  честь  твою  і  силу.
Твоя  жертовність  і  робота  спільна
Чарує  світ,  нові  долає  схили.

Я  –  горда  бути  краплею  у  морі,
Cтраху  не  мати.  З  нами  Бог  Всевишній.
Стояти  будем  в  спільній  непокорі!
Не  ті  ми,  що  були.  Ми  –  не  колишні.

Незламна  віра  в  серці  хай  палає,
Мов  тисячі  вогнів  горить  завзято.
Свободи  подих  землю  обіймає,
Церковні  дзвони  кличуть  лиш  на  свято.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601868
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: Мар`яна Ц