Зазвичай

Зазвичай  він  приходив  навесні,
В  той  час,як  починали  розквітати  люди.
Вночі  я  спала  й  бачила  його  вві  сні.
Були  ліси  й  поля  зелені  всюди.

Зазвичай  як  приходить  він,-
В  садах  троянди  тягнуться  до  неба.
Він  робить  скромний  лиш  уклін.
Мовчу  в  цю  мить,тут  навіть  слів  не  треба.

Зазвичай  все  на  світі  затихає,
Як  з  уст  його  слова  летять,мов  перший  сніг.
Про  почуття  мої  давно  він  знає,
Та  бути  поруч,люблячи,не  зміг.

Зазвичай  вірна  я  лише  одному,
Хто  як  весна,  в  моє  життя  прийшов  лиш  раз.
І  божевільному,і  вільному  такому,
Що  від  зими  мене,осінню,спас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2015
автор: Адель