При дорозі береза стояла,
Одинока, у розпалі літа.
Вона погляди всі переймала,
Бо була, мов із іншого світу.
З того світу, де жила душею,
Де блукала в безмовному спліні
В болем ткану одіта кирею –
І шукала себе під Россіні.
При дорозі береза стояла,
Вся багряна, у розпалі літа.
Вона двері в мій світ прочиняла,
Переломлена, в осінь повита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601285
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.08.2015
автор: Тетяна Мерега