А сонце так високо
Палило нам плечі..
І так недоречно
Горіли тіла…
Сахнулися волі -
Спіймали утечу..
Згадати б той вечір
Як правда була…
Немов решето
Пронизане наскрізь
Зрадами серце,
А кулями тіло..
І скільки пекло,
І скільки боліло..
А жити хотілось…
Полиновий присмак
Війною відчутний…
І як же забути?
І як же здобути
Нам волю розкуту?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600861
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.08.2015
автор: Любов Казмірчук