ДІВЧИНО ЛЮБА, ЗУПИНИСЯ!

                         ДІВЧИНО  ЛЮБА,  ЗУПИНИСЯ!                      

Дівчино  люба,  зупинися,  добре  на  мене  та  на  себе  подивися,
Що  ти  маленька  натворила,  для  чого  ти  це  все  наробила?
Для  чого  ти  щастя  своє  та  моє  поламала?
На  небі  зірочка  появилася,  коли  ми  познайомилися!

Ангелики  в  небі  зажурилися,  коли  нібито  ми  посварилися!
Ти  просто  розсердилася  і  не  вгамувалася,  але  ми  не  сварилися!
Нас  зіронька  звела  по  нашій  Долі  і  Волі  Божій,
Без  усяких  прелюдій  та  без  жодних  один  до  одного  претензій!      

Міняймося,  виправляймося  та  один  на  одного  спираймося,  
Щоб  разом  іти  по  житті,  оберігаючи  все  те,  що  маємо!
За  одне  одного  тримаймося,  кохаймося,  що  ми  разом  радуймося!
Все,  що  Доля  дає  приймаємо  і  в  один  день  помираємо!

18.08.2015  р.
А.  Рогуля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600545
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 18.08.2015
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович