Коли почуваєшся стервом,
Коли на душі твоїй пустка,
Коли розірвані нерви,
Хоч вчора здавалися згустком,
Так хочеться стати мікробом,
Сховатися, в землю заритись...
Та, найприкріше з усього,
Що якось потрібно жити...
Сміятися далі без радощів,
Кохатися без любові,
Не відчуваючи пахощів,
Не дивлячись сни пурпурові...
***
Спитати би помочі в Бога?
Та ж Він відповість сердито,
- А хто ж тобі винен з того???
Й всміхнеться,
- Ти лох, посполитий...
Дякую тим, хто читав мої твори...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600210
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2015
автор: посполитий