Яка безодня у твоїх очах,
Який великий незбагненний світ,
Душі, що прокладає власний шлях,
Де почуття, немов спізнілий цвіт,
Осяюють казковий світ бажань,
Без сенсу, без підгрунтя і пояснень,
Пірнаю, і без жодних міркувань,
Допоки цей вогонь в душі не згасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2015
автор: kostyanika