Натхненно слухав я оце
ранковий дворовий концерт.
Кричали-каркали граки,
немов круті рок-співаки.
Аж тут сорока – скре-ке-ке!
Співать не вміє. Це ж таке.
Розцвірінчались горобці.
Не співаки, та молодці!
Зозуля мовила – «Ку-ку!»
Вторили жабоньки – «кум-кум»…
Слух соловейко милував.
О, як майстерно він співав!
«Кукуріку!», «Хро-хрю», «Гав-гав!»…
Концерт довгенько не вгавав.
Спивало сонечко росу.
Я дивувався на красу.
Як буйно квітне й пахне двір!
Яскраві барви бавлять зір!
Вітрець погойдує гілки.
Летять низенько ластівки.
Прибігли на концерт хмарки
й розтанцювалися.
Гаки.
Концерт ранковий раптом вщух.
Шумить мелодія дощу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599388
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2015
автор: Олександр ПЕЧОРА