Ви пишете вірші про вічну любов,
А цвяхи брутально вбиваєте в тіло.
Не здатна спинити цю лють навіть кров
І муки страждань, що пронизують жили.
Упевнено молот працює в руках –
Аж м’язи тріщать у розп’ятому тілі!
А слово «любов» майорить у віршах:
Здається, у автора виросли крила.
Чом серце твоє так безжально черстве?
Чому воно болю чужого не чує?
І чом так повсюди жорстокість росте,
А мертва поезія це не лікує?
Якби твоє слово тобою жило,
Воно би почуло приглушений стогін,
І серцю твоєму вже б розповіло,
Як боляче ранить лукавий той слоган.
9.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2015
автор: ПВО