Я вірю в добро,хоч його тепер мало,
У справедливість,якої не стало,
У правду,якої нема.
Колись закінчиться війна ця проклята
І не стрілятиме та й брат у брата,
Та мир запанує в серцях.
Неправда,є справедливість на світі,
І ближнього кожен зможе любити,
А заповідь Божу:"Не вбий"
Запам"ятає й виконувать буде.
До свого серця прислухайтесь,люди
І совість свою розбудіть.
Якщо ви її іще не пропили
І не продали за гроші великі,
Тоді схаменіться,спішіть
В гріхах своїх каятись,поки не пізно,
Молити Всевишнього ревно і слізно,
Може Він вам і простить.
Тоді на душі стане світло і легко,
А зло відійде десь далеко-далеко,
Відчуєте ви благодать.
Захочеться щиро подякувать Богу
За те,що правильну вказав дорогу,
Осанну Йому зспівать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598392
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський