Вона така ще молода...
Буває так...Не склалося...
А доля... Мабуть що "не та"...
Втекла, лиш привіталася.
Лишився син, білявий чуб,
І очі, як у тата...
В саду намріяному зруб...
Усе війна проклята...
Їх роз'єднав, навік, кордон...
Поріг...Оглухші двері...
Наче розбитий патефон:
Бенде...Бендер...Бендери!...
-То не Бандера, то наш син!
Лиш вишита сорочка!
Та... Пропаганда вбила клин.
...Ще планували дочку...
Вона така ще молода...
А вже дитя без тата...
І вишиваночка нова...
Вдягав лиш раз. На свято.
Червона нитка - ружі цвіт.
Син горнеться до мами...
Сказав Шевченко: доки світ,
...Лише не з москалями!
Valentyna Uroda 27/07/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2015
автор: Гонорова пані