Все, усе що мав, утратив –
Залишився без надії,
У життя пустині сірій
Ні пробудження, ні мрії,
Замість пристрастей вогненних
Лиш вампіри днів буденних.
Мов жебрак я при дорозі,
Тож повір мені, будь другом,
Що всі дні мої подібні,
І завжди так – круг за кругом,
Так приземлено, так нудно –
Жити бридко, вмерти трудно.
Зрушені споруди марень,
Ідеалів чар розбився,
У душі моїй, Сахарі,
Скарб маленький залишився,
Мов роси кусочок срібний
Впав на в'ялий верес дрібний.
А як звати скарб той цінний
Розкажу я без вагання:
Жар останній мого серця –
Найсолодший дар кохання,
Що зберіг я переможно
В час життя мого тривожний.
Ту коштовність мого серця,
Ті життя душевні муки
Разом з братнім поцілунком
У твої складаю руки.
Знаю – скарб той не загубиш,
Тільки серцем приголубиш.
Як той кубок кришталевий,
Де веселка тішить грою,
Подруго моя кохана,
Що нестимеш із собою
Аж розсиплеться на чверті
Як уста торкнуться смерті.
Henryk Zbierzchowski
Ostatni dar
Wszystko, wszystko utraciłem,
Żem pozostał dziś bez złudzeń,
W szarej pustce mego życia
Niema marzeń i przebudzeń,
Miejsce żaru i miłości
Zajął wampir codzienności.
Jestem jak przydrożny żebrak.
Wierz mi mała przyjaciółko.
Dzień podobny do drugiego
I tak ciągle w kółko, w kółko,
Tak przyziemnie, płasko, nudno,
Żyć nie miło, umrzeć trudno.
Rozburzone gmachy marzeń
W proch upadły ideały.
Wśród Sahary mojej duszy
Został jeno klejnot mały,
Jak kropelka srebrna rosy
Na uwiędłe spadła wrzosy.
Jak się zowie ten klejnocik
Zaraz powiem ci wyraźniej:
Czar ostatni mego serca
To najsłodszy dar przyjaźni,
Co przechował się zwycięsko,
Niedotknięty życia klęską.
Ten klejnocik mego serca
Życia mego dobro całe
Wraz z braterskim pocałunkiem
Składam w twoje rączki białe.
Wiem, że skarbu nie utracisz,
Ale sercem go wzbogacisz.
I jak puhar kryształowy,
W którym tęczy gra odbicie
Moja biała przyjaciółko
Będziesz niosła go przez życie,
Aż rozpadnie się na ćwierci,
Gdy go dotkną usta śmierci.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597621
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 04.08.2015
автор: Валерій Яковчук