Вирок: в цю ніч не спати знову!
Зробить міцну, солодку каву,
Врубити музику собі на повну,
Щоб дицебельний звук мене дурманив.
Кричати…кричати, щоб зв’язки зірвало,
Трощити все об стіни і дивани.
Кричати…щоб сил уже не стало,
Трощити, щоб сильніше припікало рани.
Не допоможе, перейти на вищий рівень:
Курить і запивать до втрати пульсу,
Включити kavabanga, як в посух ливень,
Усе змітать, змішать в криваву каламульсу.
Якщо ефекту теж не буде,
Тоді сягнем найвищого екстазу.
Опіум прийнять і все…забуде,
І все тверде зійде у мутну масу.
І щоб зробить такий кінець, як треба,
Змішайте всі ті вище компоненти,
І ти взлетиш вихорем до неба,
Закінчаться твої стражданні всі патенти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597606
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2015
автор: Олена Бобрик