Там де річку Супій у блакиті,
Напувають з веселки хмарки.
Яготинщині сонячно – світлій,
Я віддав свої кращі роки…
Відгуляли роки мої зрілі,
Відшуміли на кручах літа.
Вже й її береги посивіли,
Лежить в пудрі парча золота…
Мої внучки збирають там квіти,
І самі вони наче квітки.
Як приємно тут друзів зустріти,
В верболозах трусити сітки…
Вмию ноги твоєю росою,
Наберу в оберемок трави.
Вниз спущуся тропою крутою,
І по що мені глоду шипи…
Там десь птахи співають із раю,
Стоголосо на всі голоси...
О, краси незрівнянної, краю,
Дай напитись твоєї краси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597296
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.08.2015
автор: Дід Миколай