Ранок землю покрив порошею

До  опівночі  зорі  ладкали
Я  чекала  чогось  хорошого
За  моїми  всіма  початками

Я  так  довго  шукала  істину
Що  з  реальністю  розминулася
Пароплав  мій  гудів  на  пристані
А  я  думала  так  ...почулося

Ранок  землю  вкриває  листячком
А  мені  вже  сніги  ввижалися
Доки  крові  у  венах  вистачить
Буду  вірити  що  б  не  сталося

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.07.2015
автор: мирослава