Болить, болить душа колись безхмарна.
Живе, живе допоки ще жива.
В пітьмі заграє музика безбарвна
І запалає полум'я життя.
Де світло в світі? Згасло … а чи було?
Куди тепер? Хтозна... давай вперед?
Не будь же песимістом чи Іудою-
Життя і смерть - лише один момент.
І знову чорні очі всі на тебе,
Взирають і принижують на сміх.
Коли ж заходить в залу королева,
Вклоняйся чи готуйся на батіг.
Навколо лише норми етикету,
Тебе вбивають коми та дужки .
Розправу кат готує до балету,
А ти танцюй, як блазень, при дворі,
А ти давай біжи, всміхайся щиро
І нишком оглядайся навкруги.
Цей світ самотній і несправедливий,
А ти його змінити захотів?
Розбитий вщент корабель, наче привид,
Страждає, полишаючи десь слід.
Тебе лишають потягу до неба ,
Лиш ціни зависокі на той світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596610
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.07.2015
автор: Сновида