зізнання вкладено у пару фраз,
які обірвані двома-трьома складами
ми порізно без будь-яких образ,
розділені чомусь швидкими поїздами.
Хоч у нічному небі зорі
такі ж яскраві, справжні і свої
помоєму ми з ними хворі -
шукаємо сузір*я у пітьмі.
Бажаємо знайти знайомих поруч
і у сплетінні сформувати силует,
поглянути де ти була. Праворуч
такий простий і радісний естет.
Ти більше ніж життя. Ти космос.
Нірвана у якій давно немає зради.
Нехай таки ворушиться володар Хронос -
Поверне час назад. Нестримності заради.
Бо кров кипить. І палить вени.
Вулканом підкидає душу догори,
чому у мене писаря є гени?
чому я не діждавсь пори?
Поет. Романтик. Пустодзвін.
римований бездарний геній,
давно хотів почути грім -
що я живий. І я шалений.
Натомість стих. Воджу слова рядками.
Шукаю фрази, що з*єднають враз -
з минулими палкими вечорами
і справжніми чуттями водночас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2015
автор: Турист