Яка Кицюня мила і ласкава,
І лащиться і тулиться до ніг,
Бо перед цим у тапочки наклала,
І почуває за собою гріх…
М’якенькі, волохаті лапки,
І як повірити своїм очам,
Що ці невинні кігтики-царапки
Подрали крісло і новий диван.
Від кішечки немає збитку,
Вона приносить лиш красу.
Ну… на столі надгризла рибку,
І надкусила ковбасу…
Серед людей бувають Киці,
Хоча, можливо і не всі…
Так лащаться і лізуть в вічі,
Щоб напаскудити в душі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2015
автор: LubovShemet