Вихід 1. Около-ПОЭТИЧЕСКОЕ.


Папка  присвячується  тільки  навколо-поетичним  шедеврам  авторів  –  та  вибрикам    
як  самого  зачинателя  її,  так  творам  і  пишучій  братії,  що  в  душу  чи  в  око  запали
(думай.  чи…  та  ну  його,  –  краще  не  думай,  а  читай!
---  И!  –    анафема  ушедшему  не  читая!)

ПРЕАМБУЛА.  Семь  ступеней  познания  в  себе  себя.)

**    Относись  ко  всем  с  добром  и  уважением,  даже  к  тем,  
кто  с  тобой  невежлив  и  груб.  Не  потому,  что  они  достойные  люди,  
а  потому,  что  ты  —  достойный  человек.    (слова,  точно  изреченные  Конфуцием;    
из  доисторической  мудрости,  –    абсолютно  недостижимое  среди  
гомо  сапиенс  новейших  времен)

**    Правда  превыше  всего:  выше  лжи,  подобострастия,  лицемерия,  угодничества,  
лукавой  дружбы  и  власти  царя.  Исповедуй  только  Истину!..    
(неисповедуемая,    1  Заповедь  шумерских  прокуроров)

**    Прежде  чем  кричать  «Держи  графомана!»  узнай,  кто  у  него  в  друзьях  ходит…    
(предостережение  Пятое  третейских  судей  Карфагена)

**    Не  гадай,  кто  за  маской  прячется,  лучше  присмотрись  к  ее  кошельку  да  льстецам…  
(первый  -  и  последний  -  постулат  из  Кодекса  Чести  венецианских  адвокатов)

**    Нет  ничего  запретного  под  луной,  что  не  могло  бы  стать  предметом
 изучения  сатиры  –  от  падшего  ангела  до  взлетевшего  Гения…  
 (Третья  глупость  самонадеянных  Жванецкого  ранней  юности    и  Благоева  поздней  молодости…)

**    Даже  один  раз  битому  семь  небитых...  сдачу  дают.    
(главное  правило  Казановы)

**  Взялся  подшучивать  над  миром  –  готовься  быть  осмеянным  покруче…  
А  начинаешь  льстить  ему  –  не  надейся  на  дивиденды.    
 (параграф  №7  Наставлений  Касьяна  Благоева    молодому  поколению)
***

ВСТУПНЕ,  повчально-  (описка!):  печально-начально-прохальне.  
к  собратьям  по  цеху:

–    А  всё  же  хочется,  ребяты,  
не  пустоты,  а  простоты
Стихов,  Поэзией  зачатых,
и  чувств,  и  мыслей  красоты.  
 –  
Натхнення  серцю  наших  муз  крилатих,
І  слова  свіжості.  І  мови  чистоти.
***

1*  з  невмілості  всі  виростали,  хто  в  світ  цей  прийшов,  щоб  любити!

 …  нехай  ще  наївні  рядочки  –  та  серце  писало!  –  
Тут  слово  чарівне  зі  світу  твоєї  душі!
І  поки  це  віршики,  а  не  маститих  вірші  –  
Беруть  у  полон  чистоти  і  любови  началом!  


2*  …  десь  серед  Карпатських  гір  дивом  юним  світиться!

Ось  серцем  читаю,  милуюсь.  –  Так,  справді,  ви  –  щастя  і  диво!    
Яка  ж  у  вас,  кралечко,  схована  крапелька  аперитиву!
В  пікантності  фраз  –  смак  життя,  зваба  досвіду  жінки  в  запрошенні!..  –  
І  мій  апетит  пізнання  смакує  від  слова  хорошого!..


3*  не  сумела,  не  смогла…  не  поймала  птицу  счастья…

Не  сложилась  судьба.  И  любовь  не  сложилась.
Ты  от  жизни  напрасно  ждала  эту  милость,
Что  другим  назовут  счастьем  женщины,  мамы…
«И  слагаю  слова  я  в  стихи  –  сердца  драмы…»


4*  нашептав  гульвіса  вітер,  що  тепер  я  –  ліпше  всіх!..

«І  красива  до  нестями,  і  розумна  я  собою,
І  вже  в  …  -ой!-цять...  своїх  знаю,  "що"  і  "як"!..
–  Ні,  щоб  в  вир  життя,  в  кохання  упірнути  з  головою,  
Ні!  –  в  сітях  інету  віршів  жду  косяк!»
***



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595968
Рубрика:
дата надходження 26.07.2015
автор: Касьян Благоєв