Світлин минулих щемні миті
Живуть собі, поки живуть,
А поміж то, минає літо,
В минанні тому вічна суть.
Млин меле час, муку і мУку,
Із літа – в осінь, там - зима…
І білий сніг, і чорні круки,
Та пам’ять наша ще жива…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595564
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.07.2015
автор: Лана Сянська