Я ще не знаю,що чекаю,
Я ще не знаю,куди йду,
Але вже зовсім не блукаю,
Бо враз побачила мету.
Вона коротка й зрозуміла,
Вона примхлива,наче я,
Та це знання дарує силу
Й веде,як пісня солов'я.
І вже не мучать ті проблеми,
Що вчора не давали спать,
Я розв'язала теорему
Лиш на "чотири",не на "п'ять":
Мені не боязно втрачати,
Того,що був моїм давно
І тільки й вмів,що приземляти,
А я літала все одно
І вже політ не зупинити,
Я сягану уверх,туди,
Де треба жити і творити,
А не повеленьки брести.
20.07.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2015
автор: Руслана Сапронова