Носив вояка фото під грудьми,
Де він з двома веселими дітьми.
Поруч – усміхнена дружина,
Позаду – замріяна жоржина…
Фото на ніч ніжно цілував,
Подумки сім*ю міцно обіймав…
Вірив…вернеться живим,
Забуде війни гіркий дим.
Куля навіжена відбирає життя,
Стихає стрімке серцебиття.
Долоні в гарячій багряній крові,
Думки про дім кружляють в голові…
Плаче вбита горем дружина…
І засохла навіть квітуча жоржина….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594371
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.07.2015
автор: *Марічка*