Холод під гомін залітніх пташок
Нехотя з саду вужем виповзає.
Сперся на вила похудлий стіжок,
Наче замріяний мудрий хазяїн.
Вже залюбки на сухих п’ятачках
Кури розчісують жовту ще травку.
Хмарками дрібно танцює мошка.
Вперше за двір дід прочовгав на лавку.
Дзенькнув будильник для соку в гілках.
Навіть на сонці не спиться котові…
Скрізь, де не глянь, світ весну виклика,
В неї пірнуть з головою готовий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593621
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2015
автор: Ніна Багата