Свою країну ви любіть найбільше в світі.
Як сонця промені уранці навесні.
Як пелюстки троянди в оксамиті.
Вона така єдина на землі !
Любіть її безкраї тихі ниви
І золоті пшеничнії поля.
І краєвиди рідні, особливі,
Бо це все ваша милая земля !
Ви солов’я любіть тихенькі співи
І вітерець, що грає із волоссям,
І сонце, що пірна в зелену ниву,
Промінням пестить золоте колосся.
Свою країну ви любіть найбільше в світі
За волошкові очі мовчазні,
Поля безкраї і колосся жита.
Вона така єдина на землі !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592751
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.07.2015
автор: Постольник Ірина