[img]http://www.lvivrem.org.ua/03/svitlo11s.jpg[/img]
От уяви: мене не стане...
Як сльози, падатиме дощ...
Він змиє із бруківки площ
Сліди, залишені... не нами.
А, після, знов погожий день
І будуть люди і події,
І потаємні дивні мрії,
І Музи для нових натхнень...
Та буде порожньо у ніші,
Де я була минулу ніч.
Не допоможуть сотні свіч,
Щоб стало трішечки тепліше...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: Патара