Які малі і вперті ми були,
Дурні, несамовиті, справжні.
І марили мов уві сні
Про речі недосяжні.
І неосяжні перші почуття
Електрику пускали в пальці.
Літали за межею каяття.
Брехня, наркотики, коханці.
На тілі шрами, у очах туман,
Дим цигарок і зарево світанку.
Агресія, неприйняття
З'їдали душу без останку.
І перший, хто віддав тепло,
Назавжди лишиться з тобою.
Це зовсім інше, ніж "люблю",
Це Бог, поділений надвоє.
І ти сліпий, і світ навколо теж.
Все байдуже, мелодія рятує.
Ти океан, який не має меж.
Ти музика, яку ніхто не чує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: Night