101* хмурому поету: і чому з твоїх днів зникла радість?
У суєті жадань, у справах дріб’язкових
Ти – жадібності раб, не бачиш неба, й знову
Жалієшся на дні, світ-скнару і на статки –
А стане прахом все. Не будь же безголовим!
102* без доброти, любові і мрій
крила не зростиш, поете
Дорога в небо починається з землі.
Банальні речі. Правда днів. Життя умова:
Висот небесних досягти бажаєш? – Знову
Скажу: злетить, хто серцем, духом не змілів.
103* служити слову і нікчемі – не виходить
Пам’ятай, що нікчема не гідний ні честі, ні слів:
Ось перлини морів хто надіне на шиї ослів? –
Будь достойним, поете, цінуй же скарби свого серця,
Праці, правді й красі хай в любові лунає твій спів.
104* не слав негідного, не йди до нього в дім (за Хайямом)
Нечистий справами ганьбить і небо, й твердь
(У час фатальний із відразою і смерть
Торкне лукавого, що сіяв зло і підлість) –
Не їж у домі з ним, не пий – шануй-бо честь!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592486
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.07.2015
автор: Касьян Благоєв