Дівчина вміла любити,
І робити добрі справи одні.
І раптом - що їй робити?
Що їй відповісти, чи так, чи ні.
У посмішці губи звело,
Вона усміхнулась ніяково.
Бо такого ще небуло,
А бувало ж в її житті всяко.
Сказала просто, спасибі.
Бо та дівчина була розумна.
У кожного є свій вибір,
Вона не поступила бездумно.
Як тільки прийшла додому.
Дівчина відразу ж взяла книгу,
Бо можна ж навчитись всьому.
Розбити незнання кригу,
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592458
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2015
автор: Василь Надвірнянський